ВАША ДИТИНА НЕ СЛУХНЯНА? – ВОНА ГІПЕРАКТИВНА!

Гіперактивні діти можуть стати серйозним випробуванням для витримки батьків. Вони не можуть на будь-чому сконцентрувати увагу, постійно відволікаються. Батьки таких дітей знають, як складно іноді змусити їх виконати якесь прохання. Вони або просто забувають про нього, або навмисно ігнорують слова мами й тата. Але прищепити звичку виконувати прохання можна і за наявності гіперактивності. Як це зробити?

▪️Використовуйте чіткі інструкції

Гіперактивні діти важко сприймають розпливчасті прохання. Тому намагайтеся говорити чітко і лаконічно. Наприклад: “Піди на кухню і принеси свій посуд”. Або: “Зніми черевики і прибери у шафу”. Таким дітям потрібна конкретика, без неї їм буде набагато легше проігнорувати ваше прохання.

▪️Завжди запитуйте підтвердження у дитини

Якщо дитина вже навчилася говорити, завжди запитуйте у неї, чи почула вона ваше прохання. Це дасть їй додатковий стимул виконати його. З дітьми шкільного віку можна укладати і письмові домовленості. Наприклад, спробуйте задокументувати правила користування смартфоном або поведінки під час вечері.

▪️Мотивуйте смакотою або похвалою

Діти набагато краще виконують будь-які прохання, якщо у них є мотивація. Зацікавте малюка за допомогою чогось смачного. Або вигадайте інші заохочення, наприклад, іграшки чи книжки. Іноді може спрацювати і звичайна похвала від мами. Заохочуйте дитину після кожного виконаного прохання, щоб слухняність закріпилася у якості звички.

▪️Виконуйте свої обіцянки

З гіперактивними дітьми вкрай важливо бути чесними. Ви повинні пам’ятати про встановлену ієрархію у родині. Якщо ви обіцяли покарати дитину за невиконане прохання, обов’язково дотримайтесь свого слова. Наприклад, ви вирішили забрати у неї конструктор на тиждень, якщо вона не зробить домашнє завдання. Обов’язково заберіть його, навіть якщо дитина плакатиме. Не піддавайтеся на провокації і не віддавайте його протягом тижня. Лише так дитина усвідомить силу ваших слів.

▪️Розбивайте складні прохання на дрібні

Дітям з синдромом гіперактивності складно концентрувати увагу на складних проханнях. Тому краще їх розбивати на більш дрібні. При цьому намагайтеся контролювати прогрес у дітей, щоб вони не уникали виконання своїх обов’язків.