С ЛЮБОВЬЮ В СЕРДЦЕ МЫ
СТРОИМ НОВЫЙ МИР!
Новости Фонда
назад

(UA) Тренінг ефективної комункації в Університеті імені Бориса Грінченка для студентів

06.11.2019

Извините, этот контент доступен только на Украинский. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

30 жовтня МБФ Гарних справ провели тренінг ефективної комункації в Університеті імені Бориса Грінченка для студентів спеціальностей: соціальна педагогіка, соціальна адвокація, соціальна робота.
Студенти, за допомогою відповідних вправ, вчилися доносити свої думки одне до одного, виражати відповідні емоції та відчули себе в різних сторонах комунікації.

Для здійснення процесу комунікації необхідно принаймні 4 умови:

1) наявність найменше двох осіб: відправника — особи, яка генерує інформацію, що призначена для передачі; та одержувача — особи, для якої призначена інформація, що передається.
2) наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передачі;
3 )наявність каналу комунікації, тобто засобу, за допомогою якого передається інформація;
4) наявність зворотного зв’язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.

Сторони комунікації:

1) Комунікативна. Комунікативна сторона спілкування (чи комунікація у вузькому сенсі слова) складається в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються.
2) Інтерактивна. Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються (обмін діями).
3) Перцептивна. Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Види комунікативних бар’єрів:

1) Бар’єр взаєморозуміння. Може виникати через похибки в процесі передачі інформації. Наприклад, коли комунікатор говорить невиразно, надто швидко, нечітко або вживає велику кількість звуків-паразитів.
2) Семантичний бар’єр. Виникає, коли одне і те ж слово різні люди розуміють по-різному, вкладають у них свій власний сенс. Таке викривлення може бути наслідком особливостей особистісного сприйняття людини, її професійної діяльності.
3) Стилістичний бар’єр. Він виникає при невідповідності стилю мови того, хто говорить, і ситуації спілкування або стилю мови, стану того, хто в цей час слухає.
4)Логічний бар’єр. Виникає, коли логіка міркування того хто говорить або занадто складна для розуміння слухаючого, або здається йому неправильною, суперечить властивій йому манері доказів.
5) Соціально-культурний бар’єр. Його причиною стають соціальні, політичні, релігійні і професійні розбіжності в поглядах, звичках, традиціях, що призводять до різного пояснення і сприйняття тих або інших понять, явищ, розумінь.
6) Бар’єр авторитету. Іноді перешкодою може стати саме несприйняття того, хто говорить через його неавторитетність в очах слухача. Або ж навпаки, під час спілкування з людиною, яка є для співрозмовника дуже авторитетною, він може губитися, бути неуважним, не знати, що відповісти.
7) Бар’єр відносин. Йдеться про виникнення почуття ворожості, недовіри до того хто говорить, а потім — і до інформації, яку він передає.

Потрібно пам’ятати, що комунікація – одна із важливих умов людського спілкування, подання себе як особистості, та один із критерії успішої людини.